Розарій

rosario_1Розарій (вервиця) – одна із найбільш знаних і поширених молитов у Католицькій Церкві, відома вона ще від Середньовіччя, хоча її корені сягають більш ранніх часів. Колись цю молитву ще називали Псалтирем Пресвятої Діви Марії, оскільки в неї входило 150 молитов «Радуйся, Маріє» – так само, як у Псалтирі є 150 псалмів. Хочемо нагадати, що 16 жовтня 2002 р. у апостольському посланні Rosarium Virginis Mariae блаж. Йоан Павло ІІ, Папа запропонував ввести до Розарія 5 нових таємниць, тобто ще 50 молитов, і ця його ініціатива прийнялася у всій Церкві, тобто зараз у Розарії вже 200 «Радуйся, Маріє». Розарій (латинською мовою звучить так само – rosarium) – це не просто механічне повторення молитов, а насамперед контемпляційна молитва, у якій вірні роздумують над спасенними тайнами з життя Христа і за посередництвом Його Матері просять про необхідні благодаті.

Молитва Розарія не завжди була такою, якою ми знаємо її тепер – і молитви були різні, і їхня кількість, і таємниці були інші. Першим, хто уклав таємниці Розарію, вважається блаженний Домінік Прусський, монах-картузіанець (у 1409 р.), а таємниць було аж 50! Згодом ченці-домініканці скоротили їхню кількість до 15 – щоби вони легше запам’ятовувалися. Затвердив Розарій у всій Церкві папа Пій V, видавши 17 вересня 1569 р. спеціальну буллу.
У 1571 р. Османська імперія, яка тоді була на пікові своєї могутності, збудувала потужний флот і вирушила на завоювання Європи. Папа оголосив піст і закликав усіх вірних молитися на Розарії за перемогу християн. Проте монархи багатьох країн не усвідомлювали масштабів небезпеки: на заклики Папи Пія V разом протистояти навалі магометан відгукнулися лише Іспанія, Мальтійський орден, Венеція та ще кілька невеликих італійських держав. Флоти християн і мусульман зіткнулися під Лепанто в Іонічному морі. Всього в бою під Лепанто були задіяні близько 500 кораблів і 100 тис. чоловік, причому турецькі сили мали перевагу. Між іншим, у складі флоту Священної Ліги в цій битві прийняв участь Мігель де Сервантес Сааведра, майбутній автор славетного «Дон Кіхота». У бою під Лепанто Сервантес, який, до речі, був хоробрим солдатом, отримав три поранення і його ліва рука вже до кінця життя залишилася нерухомою. Він завжди з гордістю згадував свою участь у цій доленосній для Європи битві.

Битва під Лепанто

У запеклому бою турецький флот був повністю розбитий; крім суто мілітарного успіху, ця подія мала також великий політичний ефект – була зупинена експансія ісламу на Європу. У 1572 р. Папа Пій V встановив у церковному календарі спомин Матері Божої Переможної як дар вдячності за перемогу об’єднаного флоту християнських країн Європи над турками у морській битві під Лепанто, в 1573 р., вже за Папи Григорія ХІІІ, це свято стало називатися Матері Божої Розарія. Венеціанці збудували на честь перемоги під Лепанто каплицю, на стіні якої вміщений напис «Non virtus, non arma, non duces, sed Mariae Rosiae victores nos fecit» – «Ані відвага, ані зброя, ані полководці – лише Марія Розарія дала нам перемогу».
Пресвята Діва Марія під час об’явлень 1916–1917 рр. у Фатімі закликала молитися на Розарії заради порятунку душ і миру в світі. Завдяки Розарію людство отримало за посередництвом Богородиці багато благодатей від Господа. Ось кілька свідчень неймовірної сили Розарія.

о. Петруc Павліцек (1902–1982)В 1947 р. австрійський чернець-францисканець Петрус Павліцек, на знак подяки Пресвятій Діві Марії за рятунок від смерті у концтаборі, організував у Австрії рух «Покутний хресний хід з Розарієм за мир у світі». Рух невдовзі охопив усю країну, до нього входили навіть австрійські політики найвищого рангу. Однією із інтенцій, в якому молилися члени руху, була свобода Австрії: на той час вона була поділена на сфери, в ній постійно знаходилися окупаційні війська, в тому числі й радянські. І сталося чудо: в 1955 р. був підписаний мирний договір, усі війська були виведені, а Австрія отримала повну свободу. Австрійський канцлер Юліус Рааб сказав так: «Божа Матір допомогла нам. Ми вільні – дякуємо Тобі, Маріє!». Рух, організований о. Петрусом (зараз триває його беатифікаційний процес) діє й досі, він нараховує понад 700 тис. членів по всьому світі.

Ще одне велике чудо, яке відбулося за допомогою Розарія, відбулося вже порівняно недавно. В 1986 р. на Філіппінах вибухнуло повстання проти диктатора Фердинада Маркоса, який сфальшував результати виборів. Був введений надзвичайний стан, на повстанців було кинуто війська. Понад 2 млн філіппінців взяли у руки Розарій та провели спільний молебень до Богородиці – і армія перейшла на бік народу! Так завдяки ревній молитві було врятовано багато людських життів.
Концтабірний розарій, виготовлений із хлібаТа й Церква в Україні та в інших пострадянських країнах витривала завдяки Розарію. У час, коли були закриті храми, не було священиків, не правилися Меси, лише молитва на Розарії залишалася чи не єдиним молебнем, який був доступний вірним. Навіть у засланні, в радянських тюрмах та концтаборах люди власноруч робили розарії, щоби молитися. Ця молитва – на вигляд така проста і навіть комусь «нуднувата» – спроможна допомогти кожній людині і має надзвичайно велику силу.

І наостанок хочеться пригадати слова сестри Люсії з Фатіми: «Немає такої проблеми в житті, якої не можна було б розв’язати за допомогою Розарія».

Оліх Анатолій