Великоднє послання

Ликуй вже, ангельське воїнство небесне; * нехай возвеселяться божественні тайни; * і про Царя величну перемогу * сурма хай сповістить довгождана. * Нехай і твердь возрадується, опромінена таким великим сяйвом, * і освітлена блиском вічного Царя, * і весь світ нехай відчує, що темрява від нього відступила.* Хай теж радіє Мати Церква, * оздоблена промінням такого світла; * а ця святиня нехай залунає * могутнім голосом народу.

(Тому прошу вас, наймиліші браття, * котрі стоїте тут, захоплюючись ясністю цього святого світла: * разом зі мною закликайте милосердя Всемогутнього Бога. * Щоб Той, хто не за мої заслуги * до числа Левитів благоволив мене зачислити, * вливши в мене світло свого сяйва, * споміг доповнити славу цієї свічки.)

С. Господь з вами.
В. І з духом твоїм.
С. Угору серця.
В. Підносимо їх до Господа.
С. Подяку складаймо Господу Богу нашому.
В. Достойне це і праведне.

Воістину достойне це і праведне, * незримого Бога, Отця Всемогутнього, * і Його Єдинородного Сина, Господа нашого Ісуса Христа, * з усієї сили розуму і серця співом прославляти. * Він за нас предвічному Отцю сплатив борг Адама * і прадавньої вини борговий запис стер жертовною кров’ю.

Бо оце пасхальні свята, під час яких вбивається того істинного Агнця, * кров’ю якого освячуються домівки вірних. * Це та ніч, у яку колись нашим батькам, синам Ізраїля, виведеним з Єгипту, * море Червоне по сухому дні Ти перейти дозволив. * Адже це та ніч, що розсіяла темряву гріхів * стовпа вогняного світлом. * Це та ніч, яка сьогодні по всьому світі віруючим у Христа, * розділеним мирськими пороками та пітьмою гріха, * благодать повертає і прилучає їх до святості. * Це та ніч, у яку, знищивши пута смерті, * Христос із відхлані вийшов переможцем. * Проте нічого би нам не дало народження, * якби ми не були відкуплені.

О, яка ж предивна сила Твоєї доброти до нас! * О, яка незбагненна міць Твоєї любові: * щоб відкупити невільника, Сина свого Ти видав! * О, дійсно необхідним був гріх Адама, * знищений Христовою смертю! * О, щаслива провина, яка удостоїлась мати такого великого Відкупителя! * О, воістину блаженна ніч, * єдина, яка була гідна пізнати час і годину, коли Христос воскрес із мертвих!

Це та ніч, про яку написано: * а ніч, як день, заясніє: * і ніч буде мені світлом та радістю. * Освячуюча сила цієї ночі віддаляє злочини, * змиває провини, * повертає невинність упалим, і опечаленим радість; * нищить ненависть, * будує злагоду і сокрушає царства.

Тож в цю ніч благодатну * прийми, святий Отче, вечірню жертву прославлення, * яку Тобі в урочистому приношенні цієї свічки – з плоду праці бджіл * руками своїх слуг складає свята Церква.

Ми вже знаємо значення цієї воскової колони, * яку на Божу славу запалило блискуче полум’я. * Воно хоч і ділиться на частини, * не зазнає однак збитку, посилаючи світло. * Бо живиться воно струменями воску, * який бджола дала для цього цінного світоча.

О, воістину блаженна ніч, * у яку єднається небесне з земним * та божественне з людським.

Благаємо ж Тебе, Господи: * нехай ця свічка, освячена на славу Твого Імені, * палає безустанно, щоб розсіяти темряву цієї ночі. * І, прийнята Тобою як аромат благий, * нехай вона з’єднається з небесними світилами. * Хай її полум’я зустріне зорю досвітню, * цю зорю, яка не знає заходу * – Христа, Твого Сина, що, повернувшись із відхлані, * ясно засяяв роду людському * і живе й царює на віки вічні.

В. Амінь.