Перед тим, як братися до роботи, слід уяснити собі не тільки умови задачі, а й те, якими правилами керуватися при її вирішенні, на що можна спертися. Будемо лаконічними. В нашому випадку точками опори є: документи Церкви, закони здорового глузду, досвід церковних спільнот і – в останню чергу – власна думка. Саме в такому, а не в іншому, порядку.
Мабуть кожен із тих, хто читає зараз ці рядки, неодноразово стикався із заяложеною фразою, що стан сучасного католицького літургійного співу в Україні геть катастрофічний. Що ж, тут немає жодного згущення фарб – факт цей більш-менш очевидний і доказів не потребує. Проте від того, що ми зараз долучимося до хору плакальників «над річками вавилонськими», нічого не зміниться. Хіба що бідкання стануть масовішими і тому більш гучними.
Хто написав секвенцію «Stabat Mater dolorosa», достеменно невідомо. Дослідники сперечаються, чи це був Якопо да Тоді, чи св. Бонавентура, чи папа Інокентій ІІІ. Скоріше за все, вона була створена у середовищі Ордену братів менших (францисканців-міноритів) десь на межі XII–XIII ст.
Cóż Ci Jezu damy
М.: Роман Дворнік
Т.: невідомий автор
П. з пол.: Анатолій Оліх
1. Христе, Ти даєш нам милості без міри,
Тож прийми в подяку дар палкої віри. Continue reading “Христе, Ти даєш нам”
Тепер нарешті перейдемо до «Lauda Sion Salvatorem». У тридентському месалі вона обов’язково виконується в урочистість Тіла і Крові Христових та в октаву цієї урочистості, в третьому типовому виданні Месалу (який чинний зараз) секвенція має необов’язковий характер і виконується тільки в саму урочистість. Щоправда, вона збереглася і в сучасному Лекціонарії, і в Бревіарії.
Continue reading “Секвенції у Католицькій Церкві латинського обряду. Частина ІІ”