Літургійні співи Римсько-Католицької Церкви
У важкі часи стихійних лих і різних нещасть Церква завжди зверталася до Господа Бога із проханнями про допомогу. Найбільш відомими у католицькому світі суплікаціями (лат. supplicatio – благання, просьба) є Trishagion (тобто Трисвяття, «Святий Боже») і «Ante oculos Tuos» («Пред очі Твої, Господи»). Continue reading “Суплікація «Пред очі Твої, Господи» і її літургійне використання”
Пісенник «Gotteslob» 1989 року видання інформує, що текст німецької адвентової пісні «Komm, du Heiland aller Welt», яка мені сподобалася і яку захотів перекласти, базується на древньому латинському тексті. Тож було прийняте рішення спочатку розібратися із джерелом, а потім вже братися за німецьку інтерпретацію.
Continue reading “Переклад однієї пісні в двох частинах. Частина перша: «Veni, Redemptor gentium»”
Святого Амвросія Міланського, літургійний спомин якого Римська Церква відзначає 7 грудня, вважають творцем і прабатьком латинського церковного гимну. Щоправда, першим автором церковних гимнів на Заході був св. Іларій з Пуатьє (+ 367), проте його твори була занадто складні як у метричному, так і змістовому плані, і не знайшли використання у літургійній практиці Церкви. А от гимни Амвросія, завдяки не тільки богословській докладності, а й поетичній витонченості та яскравій, майже візуальній, красі, стали невід’ємною частиною Літургії годин західної Церкви.
У день спомину святої Цецилії Римської, покровительки церковних музикантів, представляємо Вашій увазі другий том збірки нот для органу літургійних співів «Співаймо Господу».
Continue reading “Вийшов друком другий том «Співаймо Господу»”
Єжи Теодор Коско народився 9 листопада 1925 р. у Пьонтніці в Польщі. Батько його був органістом, тож Єжи пішов його слідами.
Пісня «Krystus z martwych wstał je» вперше з’явилася у «Плоцькому градуалі» – манускрипті 1365 р. Проте більшість дослідників стверджує, що пісня однозначно старіша, її відносять навіть до ХІІ століття. Якщо бути точнішим, йдеться про першу строфу пісні, бо наступні були створені пізніше, у XIV–XVII століттях. Мелодія ж походить з ХІІ століття, але про неї поговоримо трохи нижче. Так чи інакше, «Krystus z martwych wstał je» вважають рекордсменом одразу в двох категоріях: найдревніша польська великодня пісня і найдревніший польськомовний поетичний твір, що дійшов до наших днів.
Пісня «Пекла Звитяжець» вперше була надрукована у Кракові в 1838 р. у збірці «Церковний пісенник, або набожні пісні з мелодіями, які вживаються у Католицькій Церкві». Ініціатором створення, збирачем, редактором та впорядником пісенника був Міхал Марцін Мьодушевський, священник зі Згромадження лазаристів. Ксьондз Мьодушевський був теж композитором, зокрема він став автором мелодій кількох пісень у «Церковному пісеннику», а у випадку нашої пісні він написав, як вважають дослідники, також і слова.
Готуючи чергову статтю, яка припала на Великий тиждень, ми не могли оминути однойменне минулорічне видання, підготоване Комісією у справах Літургії. Тема злободенна, тому її варто теж трохи розвинути.
