Найдревніша пасхальна пісня

Пісня «Krystus z martwych wstał je» вперше з’явилася у «Плоцькому градуалі» – манускрипті 1365 р. Проте більшість дослідників стверджує, що пісня однозначно старіша, її відносять навіть до ХІІ століття. Якщо бути точнішим, йдеться про першу строфу пісні, бо наступні були створені пізніше, у XIV–XVII століттях. Мелодія ж походить з ХІІ століття, але про неї поговоримо трохи нижче. Так чи інакше, «Krystus z martwych wstał je» вважають рекордсменом одразу в двох категоріях: найдревніша польська великодня пісня і найдревніший польськомовний поетичний твір, що дійшов до наших днів.

Пісню за видом можна віднести до пісні-опису (детальніше ми писали тут). Текст її спирається на події, які сталися після Христового воскресіння, описані у євангеліях Мт 28, Мк 16, Лк 24, Йн 20. Католицькі пісні, особливо у Середньовіччі, дуже часто виконували функцію Святого Письма для неграмотних: віршовані тексти про біблійні події, інколи переплетені апокрифічними подробицями, краще запам’ятовувалися.

Упродовж сотень років існування пісня неодноразово модифікувалася, адже змінювалася мова: граматичні форми і слова ставали архаїчними, незрозумілими, їх міняли на більш сучасні, а ті, у свою чергу, теж з плином часу застарівали. Поступово, упродовж століть, створювалися нові строфи, тож у різних пісенниках у різні часи мала ця пісня різну кількість стовпчиків. Серед них були не лише строфи із розповіддю про воскресіння Христове, а й строф-заклики до святих. Також із плином часу Kyrie eleison після кожного стовпчика було замінене на Алілуя. Поступово витворилася версія пісні, яка міститься зараз в більшості сучасних польських пісенників. Зараз вона називається «Chrystus zmartwychwstan jest», і ця назва, між іншим, вже теж не відповідає поточним нормам польської мови. В найбільш розповсюдженій версії пісня має 9 строф, що відображено й у нашому перекладі. Авторство пісні, як зрозуміло, встановити неможливо.

Спочатку її виконували під час резурекційної процесії навперемін зі строфами латинської великодньої секвенції Віпо Бургундського «Victimae paschali laudes» (радимо звернутися теж до мініциклу про секвенції Римської Церкви: ч. 1, ч. 2, ч. 3). Така традиція у Польщі зберігалася до ІІ Ватиканського собору. Коли секвенцію перемістили в Літургію Слова, «Chrystus zmartwychwstan jest» стали виконувати самостійно, дуже часто під час процесій. Раніше великодні процесії були досить тривалими, й досі в деяких парафіях зберігся гідний похвали звичай тричі обходити костел у процесії. Такі процесії потребують пісень із великою кількістю строф, а наша пісня відповідає такому критерію.

Тепер варто перейти й до мелодії.

Мелодія в доричному ладу (так як і згадана вище великодня секвенція) датується ХІІ століттям, а була вона створена в Баварії або Австрії. Німецькою пісня називається «Christ ist erstanden», вона використовувалася орденом Fratrum Theutonicorum ecclesiae S. Mariae Hiersolymitanaeорденом братів Тевтонської (= німецької) церкви святої Марії Єрусалимської, у просторіччі тевтонцями, у якості бойового гімну. Ця пісня у свою чергу вважається найстарішою літургійною німецькомовною піснею. Пропонуємо спочатку еквіритмічний переклад німецького оригіналу (оскільки текст пройшов низку метаморфоз впродовж тисячі років(!!!) існування, термін «оригінал» вжито досить умовно). Існує кілька версій тексту, ми спиралися на класичну, із «Gotteslob».

1. Всі знісши муки,
Встав Христос із мертвих.
Приніс Він всім розраду,
То ж святкуймо радо.
Кирієлейс[он].

2. Коли б не воскрес Він,
То світ би й далі йшов у тлін.
З Його воскресіння
Радіє все творіння.
Кирієлейс[он].

3. Алілуя, алілуя, алілуя.
Приніс Він всім розраду,
Тож святкуймо радо.
Кирієлейс[он].

Ось так виконують «Christ ist erstanden». Дитячий хор у якості ілюстрації був обраний спеціально: звучання мелодії прозоре, вона не приховується за голосовими партіями.

Як бачимо, «рідна» німецька мелодія має ритмічні відмінності, кожна строфа закінчуються Kyrie eleison, а третя має відмінні і будову, і мелодію.

UPD 1: тут можна завантажити ноти.

UPD 2: а ось і відео з українським виконанням.

Польський варіант важко назвати перекладом – це навіть вже не парафраза, а цілком самостійний текст з абсолютно іншим змістом. Те ж саме можна сказати про чеську версію співу, яка має назву «Bůh všemohoucí» і датована початком XIV століттям, вона має теж інший сюжет. Її вже ми не перекладали. Слова і ноти українською дивіться тут, щоби не дублювати інформацію.

Також, для порівняння, пропонуємо «Chrystus zmartwychwstan jest», теж у виконанні дитячого хору.

А ось «класичне» виконання, у супроводі органу.

А взагалі цього співу різними мовами в мережі просто сотні, не лінуйтеся пошукати. Із нових мені особисто сподобалося динамічне виконання а-капелла співаками з Білорусі:

Анатолій Оліх