Переклад однієї пісні в двох частинах. Частина перша: «Veni, Redemptor gentium»

Пісенник «Gotteslob» 1989 року видання інформує, що текст німецької адвентової пісні «Komm, du Heiland aller Welt», яка мені сподобалася і яку захотів перекласти, базується на древньому латинському тексті. Тож було прийняте рішення спочатку розібратися із джерелом, а потім вже братися за німецьку інтерпретацію.

Латинський текст цієї пісні, вірніше гимну, написав святий Амвросій Міланський у IV ст. Зараз цей гимн відомий за своїм інціпітом як «Veni, Redemptor gentium». Щоправда, це зовсім не оригінальний інціпіт, але давайте підемо по порядку.

Отож, автором «Veni, Redemptor gentium» є святий Амвросій, єпископ міланський, або ж, за латинською назвою міста, медіоланський, що й відображено в його літургійному імені. Ознайомитися з його біографією в наш вік інтернету не викликає особливих труднощів, тому даруємо собі переказування загальновідомих фактів. Для нас важливе те, що Амвросій Міланський писав зокрема церковні гимни, тобто був літургійним поетом. Традиція поряд зі св. Іларієм з Пуатьє називає св. Амвросія батьком західної церковної гимнології. А про те, як вплинули твори святого Амвросія на літургію Католицької Церкви, нехай засвідчить той факт, що й навіть зараз, коли минуло вже понад 1600 років від його смерті, у латиномовному бревіарії Римсько-Католицької Церкви (який, зауважимо, вже купу разів був реформований і перероблений) більшу частину становлять саме гимни, які називають амвросіанськими. А серед 150 бенедиктинських гимнів у XI ст. понад 130 були в цьому розмірі! Називають їх авмросіанськими, бо ці гимни написані так званою амвросіанською строфою – ямбічним диметром, строфами з 4 рядків, по 8 складів у кожному – введеною у вжиток, як вважає багато істориків, нашим автором. Цей розмір був найпопулярнішим розміром латинських середньовічних гимнів і увійшов майже до всіх народних європейських літератур.

Загалом у різних шкіл дослідників кількість нібито написаних міланським єпископом гимнів коливається від 12 до понад 40, але не всі вони створені самим Амвросієм. Ніхто натомість на сьогодні не ставить під сумнів авторство святого Амвросія у випадку чотирьох гимнів: «Aeterne rerum Conditor», «Deus Creator omnium», «Iam surgit hora tertia» і нашого «Veni, Redemptor gentium». Про цих чотири свідчить у своїх творах св. Августин, якого, до речі, охрестив Амвросій Медіоланський.

Гимн «Veni, Redemptor gentium» використовується в сучасному Бревіарії римського обряду на Годину читань у другій частині Адвенту, з 17 до 24 грудня. Багато хто приписує авторству святого Амвросія і григоріанську мелодію гимну, але, швидше за все, написана ним мелодія загубилася у віках, а та, якою ми зараз користуємося, написана пізніше. Факт підтвердженого написання нашого твору наприкінці IV ст. дає змогу стверджувати, що він є одним з найдревніших гимнів в католицькому Бревіарії.

В амвросіанському обряді Католицької Церкви гимн виконується у період від Різдва до Богоявлення. Цього обряду дотримуються, якщо вірити офіційній статистиці, понад 4 млн католиків італійського регіону Ломбардія і швейцарського кантону Тічіно, в якому переважають італійці. Обряд має власний літургійний календар, власний Месал, власні літургійні шати і оригінальний та багатий репертуар гимнів. Звісно, амвросіанських.

Ось так звучить гимн «Veni, Redemptor gentium» на традиційну григоріанську мелодію.

Ось іще одне гарне виконання:

Вірш написаний, як уже говорилося, ямбічним диметром, без рим. Поетичні образи, вжиті святим Амвросієм, теологічно влучні і водночас витончені, частину їх взято зі Святого Письма. Привертає увагу разюча схожість двох останніх рядків 5 строфи цього гимну із двома останніми рядками 4 строфи гимну до Святого Духа («Чеснотами завжди кріпи слабкі тіла своїх дітей»). Нічого дивного: автор тексту Мавр Рабан у ІХ ст. запозичив їх у святого Амвросія. Та й сам гимн до Святого Духа  теж написаний амвросіанською строфою! Остання строфа гимну, тобто доксологія, створена не святим Амвросієм, її додали згодом, адже всі гимни в Бревіарії, включно з гимнами на честь Богородиці і Святих, мають завершуватися доксологією.

Ось український переклад:

  1. Всіх Відкупителю, прийди,
    Рождення дівственне яви!
    Дивуються усі віки,
    Рождається бо так лиш Бог.
  1. Не з сім’я мужа Ти зачавсь, –
    В містичнім повіві легкім
    Узяло Боже Слово плоть,
    І плодом лоно розцвіло.
  1. Дівочий більшає живіт,
    Горожа ж чистоти ціла –
    Чесноти стяги майорять,
    У храмі Бог своїм живе.
  1. Покинь помешкання своє,
    Цнотливості ясний палац,
    О Велете обох природ,
    Свій біг хутчіш розпочинай!
  1. Ти, рівний вічному Отцю,
    У шати плоті зодягнувсь
    І наші немічні тіла
    Чеснотами навік зміцнив.
  1. Ось ясла сяють нам Твої,
    Ніч світлом дихає новим,
    Це світло віри жодна ніч
    Ніколи в світі не затьмить.
  1. О Христе, Владарю благий,
    Нехай Тобі разом з Отцем
    І з Духом, що втішає нас,
    Возноситься навік хвала. Амінь.

Вернемося до інціпіту. Теперішній гимн «Veni, redemptor gentium» починається насправді з другої строфи святого Амвросія, натомість первісна версія твору починалася від строфи:

Intende, qui regis Israel,
super Cherubim qui sedes,
appare Ephrem coram, excita
potentiam tuam et veni.

Владар Ізраїля, (Пс 80 ) котрий
Над Херувимами сидиш, (Дан 3, 55)
Прийди, Єфрема розбуди, (Ос 11, 3)
Твою могутність появи.

Як бачимо, вона цілком збудована на цитатах зі Святого Письма.

Завдяки дотриманню принципу еквіритмічності український переклад можна співати як на латинську, так і на інші мелодії. Він чудово пасує, зокрема, до наведених нижче мелодій англійських перекладів гимну.

Ось наприклад, один римований англійський переклад Come, Thou Redeemer of the Earth на мелодію XV ст.

а ось другий переклад, O Come Redeemer of the Earth, вже на сучасну мелодію:

Також пропонуємо вашій увазі запис виконання шимну українською мовою. Якість запису не дуже висока, тому було би дуже добре, якби хтось записав ліпше.

А ось для музикантів скарб нот, написаних різними композиторами на слова гимну.

Загалом англійських перекладів існує ще кілька, але нас більше цікавить німецький, яким ми і займемося в наступній частині.

Анатолій Оліх