Переклад однієї пісні в двох частинах. Частина друга: «Komm, du Heiland aller Welt»

Першу частину можна прочитати тут, а ми перейдемо до другої.

Ось так звучить пісня «Komm, du Heiland aller Welt » у виконанні братів менших капуцинів:

Німецький текст цієї пісні, як уже говорилося в першій частині, базується на латинському гимні авторства  св. Амвросія Міланського. Та й загалом  «Veni, Redemptor gentium» дуже популярний в Німеччині. Починаючи з XV ст., у різних виданнях зафіксовано понад десяток перекладів на німецьку.  Найуживаніший станом на сьогодні переклад гимну здійснив  у 1524 р. Мартін Лютер. Нині він, із незначними переробками, викликаними змінами мови з плином часу, відомий як «Nun komm, der Heiden Heiland» («Прийди, Відкупителю язичників»). Перекладач скоротив амвросіанський метр на один склад, вчинивши таким чином із 8-стопного ямба 7-стопний хорей. Слід сказати, що переклад Лютера і гарно римований, і точніший порівняно зі своїми конкурентами, але… По-перше, переклад оригіналу ми вже маємо. По-друге, для католицького пісенника не варто обирати тексти людини, котра свідомо руйнувала Католицьку Церкву і є порушником єдності та призвідцем релігійних війн, у яких по всій Європі загинули мільйони християн.

Причиною надзвичайної популярності гимну в Німеччині було те, що його співали в першу неділю Адвенту, тобто він був першим співом у кожній збірці лютеранських хоралів. Століттями його вважали головним гимном Адвенту, тому є десятки аранжувань цього твору для хору, органа, оркестра і т.д., особливо багато їх написали в епоху бароко. На основі нашого гимну великий Йоган Себастьян Бах написав дві кантати (BWV 61, BWV 62), чотири хоральні прелюдії (BWV 599, BWV 659, BWV 660, BWV 661) і фугету (BWV 699). Німецька адаптація «Veni, Redemptor gentium» – ще одне гарне підтвердження тези, що найвартісніші мистецькі здобутки реформатських течій мають католицькі корені.

Мелодію датують по-різному: одні дослідники вважають, що її створили в епоху каролінгів, десь у X ст., інші – у XІІ ст., а перший раз її надрукували в так званому Ерфуртському енхірідіоні у 1524 р. Більшість схиляється до того, що мелодія була написана все ж таки у ХІІ ст, але має древніші корені.

Переклад з німецької я здійснював з католицького тексту Маркуса Єнні, зроблений в 1971 р. У попередньому виданні німецького пісенника «Gotteslob» він має 108 номер, в новому – 227. Як видно, цей текст неримований, він має п’ять строф (1, 2, 4, 7 і 8). Неозброєним оком видно, що він, порівняно з оригіналом, дуже спрощений, але повз таку мелодію просто неможливо пройти байдуже, що й стало однією з причин бажання перекласти цей гимн.

Ось переклад українською:

СЛОВА і НОТИ ТУТ.

А ось дуже цікаве виконання, в якому зміксований латинський оригінал і німецький переклад, причому латинський 8-кладовий текст виконавці співають на німецьку 7-складову мелодію:

А ось як наша пісня звучить норвезькою мовою:

Пропонуємо теж гарну інструментальну версію:

Анатолій Оліх