У важкі часи стихійних лих і різних нещасть Церква завжди зверталася до Господа Бога із проханнями про допомогу. Найбільш відомими у католицькому світі суплікаціями (лат. supplicatio – благання, просьба) є Trishagion (тобто Трисвяття, «Святий Боже») і «Ante oculos Tuos» («Пред очі Твої, Господи»).
Історично склалося так, що «Святий Боже» використовується здебільшого під час різних катаклізмів і лих: епідемій, воєн, землетрусів, паводків, пожеж, засух. Натомість «Пред очі Твої, Господи», яка говорить про гріхи та покуту за них, застосовується у різноманітних покутних молебнях. Великий піст, період покаяння і очищення від гріха, є якнайкращим часом для цієї молитви.
Більшість польських церковних пісенників приписують авторство слів цієї суплікації папі Урбану VIII (1568 – 1644). Зокрема, так вона була атрибутована у пісеннику Мьодушевського, який у свою чергу послужив основою для «Śpiewnik kościelny» Седлецького. Проте, як усталили дослідники, насправді слова цього співу зафіксовані в низці набагато раніших манускриптів, а папа Урбан VIII його просто запозичив із Мозарабського Месалу і вніс до Римського Месалу. Автором цієї молитви, із дуже великою ймовірністю, зараз вважають святого Августина (354 – 430).
Суплікації в літургійній практиці Католицької Церкви використовується споконвіків. І хоч Трісагіон більш древній, «Ante oculos Tuos» теж нараховує понад півтори тисячі років. Звісно, його виконували латиною, але з часом стали перекладати національними мовами.
За багато років існування композитори, відомі і невідомі, написали чимало мелодій для цього співу. Ось, наприклад, твір німецького композитора XVII ст. Йоганна-Бальтазара Ербена:
А ось так його виконують у Барлетті на півдні Італії (до речі, запис зроблений перед початком Великого посту):
Перший відомий переклад «Ante oculos Tuos» польською – «Przed oczy Twoje» – датують першою половиною XVIII ст. Авторство його не встановлене, але автор не просто переклав латинський текст, а уклав його у формі римованого дистиха.
Ось так звучить суплікація польською:
Кількість складів у кожному рядку різна, що є нормальною практикою для епохи бароко, в яку постав цей переклад. Для перекладу українською була взята польська форма (дистих), але переклад здійснювався з латини. Цього, по-перше, вимагають норми виконання літургійного перекладу, а по-друге, таким чином досягається більша відповідність до оригіналу.
Практика виконання і Трісагіону, і нашої суплікації у Польщі в ХІХ ст. була надзвичайно поширеною. Але «Święty Boże», як уже говорилося, здебільшого виконували у разі різних нещасть, а «Przed oczy Twoje» в більшості польських дієцезій виконували під час кожного (!) виставлення Пресвятого Таїнства, до чи після (а часом і до, і після) кожної (!) Меси. Окрім того, часто її додавали при відмовлянні Утрені чи Вечірні, Літанії до Всіх Святих. Слова суплікації були в кожному молитовнику і пісеннику. Ця практика проіснувала до 60–70-х рр. ХХ століття, зараз вона занепала. У подільських парафіях підсовєцькій Україні вона збереглася довше: там «Przed oczy Twoje» масово і часто співали ще на початку 90-х років.
Пропонуємо переклад українською:
- Пред очі Твої, Господи, провини наші несемо,
І кари, прийняті нами,
Порівнюючи, поряд кладемо. - Коли дивимось на зло, яке ми вчинили,
То бачимо, що страждаємо набагато менше,
Ніж заслужили. - Адже скоєне нами важче набагато
За легкість тягаря, який ми
Змушені приймати. - І хоч за переступи свої несемо покарання,
Та все ж гріхи чинити
Вперто не полишаємо бажання. - Хоч слабкість наша Твоє бичування на нас накликає,
Та все ж у проступках наших
Жодних змін немає. - Душа хвора мучиться за кожен скоєний злочин,
Але шия перед Тобою
Ніяк зігнутися не хоче. - Життя у болю стогне і зітхає,
Але у своїх учинках
Нічого не міняє. - Ми не виправляємося, якщо Ти чекаєш,
Але не можемо перетерпіти,
Якщо Ти караєш. - Коли нас виправляєш, плачемо над своїми ділами,
Та після напоумлення забуваємо все, що хвилю тому
Омивали сльозами. - Як простираєш руку, клянемося зробити,
Але як тільки меч опустиш, забуваємо негайно
Про свої обіти. - Коли нас караєш, просимо пощадити,
А як пощадиш, провокуємо знову
Карами нас бити. - Ось перед Тобою ми, винуватці, сповідаємося, Господи Боже,
Бо знаємо: якщо не простиш, то по праву
Погубити нас можеш. - Хоч не заслуговуємо, дай нам те, що просимо, Отче наш у небі,
Ти, котрий сотворив із нічого тих, що зараз
Моляться до Тебе.
Далі рецитують:
Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Ось як звучить суплікація українською «Пред очі Твої, Господи» (мелодія була записана на Поділлі, вона різниться від польської):
У пісеннику «Співаймо Господу», т. ІІ, затвердженому для літургійного використання Конференцією римсько-католицьких єпископів, спів «Пред очі Твої, Господи» наведений у розділі «Великий піст» (№ 105, с. 154). Крім покутних молебнів і відправ, суплікація використовується теж у молебні на завершення календарного року.
Анатолій Оліх
